«Если душа родилась крылатой...»

Цветаевский костер_г.Запорожье-г.Васильевка-2013г. Аллея поэтов.

Из архива

"Цветаевский Костер" - 2013 

 

"Цвєтаєвське багаття" - 2013

2 листопада 2013 року,

за ініціативи Віри Павлівни Астахової – хранительки створеного нею музею Марини Цвєтаєвої,

Василівського літературно - творчого об'єднання « ЛІРА »

та Запорізького міського літературного об'єднання ім. Миколи Лиходіда " ПОШУК " ,

було запалено

7-е традиційне «Цвєтаєвське багаття ».

 

До його символічного вогню прийшли люди, яким дорогі ім'я і творчість Марини Цвєтаєвої , хто шанує пам'ять про велику російську поетесу, хто сам небайдужий до поезії.  Поєднання цвєтаєвської поезії з вогнем не випадкове. Колись вона сказала про себе : «Птица — Феникс я, только в огне пою!». Це міг бути вогонь любові і «легкий вогонь - натхнення » , вогняні випробування , що випали на долю поетеси , або «таємний жар » у грудях , який вона відчувала завжди .  

…Когда вдруг покажется: жизнь – это вздор,

Задушит змея равнодушья и сплетен,

Зажгите с друзьями Маринин костер,

И руки, и лица, и души согрейте!  

У рамках " Цвєтаєвського багаття ", на території музею «Садиба Попова», було закладено алею пам’яті великим поетам, на якій висаджено вісім дерев, кожне з яких присвячено тим, хто склав скарбницю нашої поезії. Першою була горобина - на честь пам'яті Марини Цвєтаєвої, звучали її вірші , наступною - береза, яка буде нагадувати всім про Сергія Єсєніна, посаджена під його вірші.

                                  цветаевский костер


Також не забули про Вєліміра Хлєбнікова , Бориса Пастернака , Олександра Блока , Анну Ахматову , Миколу Гумільова ... Восьмим деревом на цій алеї став клен, що нагадуватиме про чудового автора, лауреата фестивалю "В стенах "Серебряного Века" 2013, Сергія Аболмазова.    Друга частина заходу пройшла в актовому залі.

Звучали пісні, вірші як «героїв » вечора, так і самих авторів. Лірика, драма, гумор - вдало перегукувалися в настільки багатогранній аудиторії. Кожен виступ викликав шквал овацій - адже тут зібралися справжні поціновувачі поезії. Час спливав непомітно і хотілося слухати і слухати... І в очах кожного, наче читалося: « Шкода , що це не може тривати вічно ...... »   Ось так в теплій і привітній атмосфері і відпалало чергове «Цвєтаєвське багаття ».

Смотрите альбом с фото:

 

 

Источник: 

http://lira2012.ftes.info/notes/-tsvetaevskij-koster/3297.html

 

 

 

⇐ Вернутся назад