«Если душа родилась крылатой...»

«Цвєтаєвське багаття» 2013 - Цветаевский костёр в Замке Попова.

«Цвєтаєвське багаття» 2013
2 листопада 2013 року, 
за ініціативи Віри Павлівни Астахової – хранительки створеного нею музею Марини Цвєтаєвої, 
Василівського літературно - творчого об'єднання « ЛІРА » 
та Запорізького міського літературного об'єднання ім. Миколи Лиходіда " ПОШУК " , 
було запалено 7-е традиційне «Цвєтаєвське багаття ».
До його символічного вогню прийшли люди, яким дорогі ім'я і творчість Марини Цвєтаєвої , хто шанує пам'ять про велику російську поетесу, хто сам небайдужий до поезії.
 
Поєднання цвєтаєвської поезії з вогнем не випадкове. Колись вона сказала про себе : «Птица — Феникс я, только в огне пою!». Це міг бути вогонь любові і «легкий вогонь - натхнення » , вогняні випробування , що випали на долю поетеси , або «таємний жар » у грудях , який вона відчувала завжди .
 
…Когда вдруг покажется: жизнь – это вздор,
Задушит змея равнодушья и сплетен,
Зажгите с друзьями Маринин костер,
И руки, и лица, и души согрейте!
 
У рамках " Цвєтаєвського багаття ", на території музею «Садиба Попова», було закладено алею пам’яті великим поетам, на якій висаджено вісім дерев, кожне з яких присвячено тим, хто склав скарбницю нашої поезії.
Першою була горобина - на честь пам'яті Марини Цвєтаєвої, звучали її вірші , 
наступною - береза​​, яка буде нагадувати всім про Сергія Єсєніна, посаджена під його вірші. 
Також не забули про Вєліміра Хлєбнікова , Бориса Пастернака , Олександра Блока , Анну Ахматову , Миколу Гумільова ...
Восьмим деревом на цій алеї став клен, що нагадуватиме про чудового автора, лауреата фестивалю "В стенах "Серебряного Века" 2013, Сергія Аболмазова. 
 
Друга частина заходу пройшла в актовому залі. 
Звучали пісні, вірші як «героїв » вечора, так і самих авторів. Лірика, драма, гумор - вдало перегукувалися в настільки багатогранній аудиторії.
Кожен виступ викликав шквал овацій - адже тут зібралися справжні поціновувачі поезії.
Час спливав непомітно і хотілося слухати і слухати...
І в очах кожного, наче читалося: « Шкода , що це не може тривати вічно ...... »
 
Ось так в теплій і привітній атмосфері і відпалало чергове « Цвєтаєвське багаття »
⇐ Вернутся назад